Турбота – приділення уваги.
Турбота у ставленні до справи – уважність, старанність, передбачливість, хлопотливость. Турбота стосовно до людини – це чуйність та допомога.
Дбайливість – прояв турботи. Для турботливої людини характерна схильність встигати подумати не тільки про себе, але і про оточуючих.
Існує багато способів, щоб проявити турботу. Можна щось сказати, написати повідомлення, подарувати щось, поділитися чимось, щось спекти, заспівати, обійняти, зіграти, посадити або прибрати та багато іншого.
Цікавим фактом є те, що в різному віці слово «турбота» несе в собі різний сенс. Це можна пояснити тільки досвідом – з його придбанням погляди на старі речі стають іншими. Немає сенсу заперечувати, що для турботи необхідно володіти деякими моральними якостями:
- щедрість;
- альтруїзм;
- переживання;
- щиросердість;
- емпатією.
Складно знайти людину, якій би не потрібна була турбота.
Але потрібно не забувати проявляти турботу і про себе. Це закладено природою. У нас існують базові потреби, які необхідно задовольняти. Це може бути потреба у сні або їжі. Ми не можемо забути про них, так як сам організм нам нагадує, що потрібно спати або поїсти. І в їжу ми шукаємо продукти смачні, ситні й корисні. Це елементарний прояв турботи про себе.
Турбота про своє здоров'я і правильний спосіб життя тільки похвальна.
Але зустрічаються випадки надмірної турботи про себе і своє тіло. Така турбота межує вже з егоїзмом, егоцентризмом. Таким людям, як правило, важко приділити увагу іншим, так як вони повністю поглинені собою. Така поведінка згубно впливає на спілкування людини і його особистісну динаміку, тому потрібно перемикатися на потреби інших.
Турбота про інших приносить задоволення, відчуття необхідності комусь, дає внутрішній стимул до здійснення інших добрих справ.
Турбуйтеся про себе та тих, хто поруч з вами!
