• 25.04.2024

Глобальні тренди вживання психоактивних речовин

Чер 24, 2022

ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» спільно з Центром громадського здоров’я України інформує

У 2019 році у світі 275 млн людей віком від 15 до 64 років вживали наркотики хоча б 1 раз за рік. Це дорівнює 5,4% населення світу.

За останні 10 років цей показник зріс — на 10 млн людей. Прогнозується, що до 2030 року кількість людей, які вживають наркотики, у світі зросте ще на 11% лише з урахуванням демографічних показників. У країнах Африки цей показник може складати до 40%. (https://bit.ly/3xRjyN1)

Канабіс є наркотиком №1 у світі за поширеністю вживання в немедичних цілях: приблизно 200 млн людей вживали канабіс в усьому світі у 2019 році.

Другою за поширеністю психоактивною речовиною є опіоїди. 1,2% населення планети вживали їх у немедичних цілях.

Вживання стимуляторів, зокрема амфетаміну та метамфетаміну, було зафіксовано серед 27 мільйонів людей у всьому світі, що становить 0,5% від глобальної популяції.

Вживання наркотиків тісно пов’язано з негативними наслідками для здоров’я та скороченням тривалості життя. За останні 30 років кількість смертей внаслідок вживання наркотиків зросла на 45% та у 2019 році становила 366 000 загиблих.

Приблизно 11% споживачів вживають наркотики ін’єкційно. Це найбільш небезпечний шлях їх введення Адже підвищує ризик інфікування небезпечними хворобами — ВІЛ, вірусними гепатитами В та С.

Більш як кожен десятий споживач ін’єкційних наркотиків має ВІЛ (12,6%), а половина (50,2%) — вірусний гепатит С, за оцінками UNODC, ВООЗ, ЮНЕЙДС і Світового банку.

Наркотики не завжди призводять до психічних та поведінкових розладів унаслідок їх вживання — тобто залежності. Так, у світі 36 млн людей страждають на розлади, пов’язані з вживанням наркотиків. З них лише 1 людина з 8 може скористатися доступом до фармацевтичного лікування та медичної допомоги.

Ефективне фармакологічне лікування залежності — це пряма інвестиція в систему громадського здоров’я та зниження витрат завдяки контролю поширення ВІЛ, вірусних гепатитів та асоційованих із ними хвороб, зниження рівня смертності та підвищення якості життя.

Наприклад, лікування препаратами ЗПТ знижує ризик смертності від будь-якої причини від 2 до 5 разів у порівнянні зі споживачами, які не отримують лікування, а смертність від передозування знижується від 3 до 50 разів, на 54% знижується ризик інфікування ВІЛ.