Трихінельоз – хвороба, яка викликається круглими нематодами (черв’яками – паразитами) роду трихінели, зустрічається у людей і у різних тварин. Трихінельоз – природно-вогнищева хвороба, оскільки головним його біоносієм є звірі, що мешкають в лісах. Нематоди легко адаптуються в тілі майже сімдесяти видів ссавців, які стають носіями захворювання. Свині, вирощувані на домашньому обійсті, підхоплюють трихінельоз від дрібних гризунів, таких як щури. А також коли їх годують залишками їжі, необробленими термічно.
Епідситуація з трихінельозу в Україні у 2016 р. була нестійкою – зареєстровано 16 випадків захворювання, в т.ч. спалах із 14 ураженими у Дніпропетровській області (м. Кривий Ріг).
Людина може легко підхопити трихінельоз, якщо буде їсти інвазоване м’ясо сирим чи погано обробленим термічно. Вироби з такого м’яса (особливо сиров’ялена продукція) також дуже небезпечні для людей, вони містять личинки паразита. Люди один одного заражати не можуть. Цикл розвитку хробаків у людей і звірів відбувається по одному типу і складається з декількох фаз: кишкової, міграційної, м’язової.
Симптоми трихінельозу залежать від поточної фази захворювання:
1. Фаза інвазії: розвивається днів через сім від моменту зараження трихінельозом. Саме через такий період розмноження гельмінтів досягає найвищої активності. Хворого нудить, рве, він відчуває огиду до виду їжі. У животі різь і коліки, діарея.
2.Фаза дисемінації: трихінели переселяються в м’язові тканини (днів через десять). Для даної стадії характерними є наступні симптоми трихінельозу: болі в руках-ногах, підвищення температури, набряки обличчя. У важких випадках страждають ЦНС, дихальна і судинна системи.
3.Фаза інкапсулювання з ерозіями у м’язах: настає в період лікування, через сім діб після дисемінації. Личинки збудника, розносячись по кровотоку, осідають в певних м’язах.
Наслідки захворювання. Трихінельоз призводить до порушень роботи дихальних шляхів, серця, розладів ЦНС. Дуже важкий перебіг дає імунопатологічну реакцію, що призводить до міокардиту і менінгоенцефаліту. Іноді трихінельоз у людини закінчується смертю.
Діагностика трихінельозу. Діагностика трихінельозу починається з з’ясування, що хворий їв останнім часом. Залишки сала, м’яса досліджують лабораторно на наявність трихінел. Для обстеження хворих людей використовують паразитологічні методи діагностики: фекалій на наявність трихінел, імунологічні реакції (алергопроби), біопсія, ІФА крові на наявність антитіл специфічних до збуднику трихінельозу.
Профілактика трихінельозу. Вживати в їжу: добре прожарене м’ясо. Під час обробки домагатися сірого відтінку всередині шматка м’яса. Сире м’ясо або напівфабрикати з нього потрібно зберігати в морозильній камері з функцією «глибоке заморожування». Варити заражене м’ясо (якщо воно випадково потрапило на ваш стіл) – три години. Шматки не повинні бути нарізаними товще 8 см.
Боротьба з трихінельозом – позбавлення від гризунів, особливо від щурів, що мешкають на свинячих фермах. Купувати м’ясо тільки після санітарно-ветеринарної експертизи, що підтверджує якість продукту.
Запам’ятайте! Трихінели стійкі до тривалого прогрівання, копчення, в’ялення.
Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.
Зав. паразитологічною лабораторією Іваніна О. В.
8 591 Переглядів