«Ми усі брати» – Анрі Дюнан


Історія створення Червоного Хреста пов’язана з ім’ям громадянина Швейцарії Анрі Дюнана, який народився 8 травня 1828 року.

25 червня 1859 року біля містечка Сольферино, що в Північній Італії, відбулася кровопролитна австро-італійська битва, внаслідок якої було вбито 6 тисяч і поранено 42 тисячі солдатів, залишених напризволяще. Анрі Дюнан був неймовірно вражений жахливим видовищем та разом із деякими добровольцями прийшов на допомогу лікарям, які змагалися за життя поранених. Після цього у Женеві, у 1862 році він видає книгу «Спогади про Сольферино», у якій запропонував заходи, які дозволили б відвернути подібні жертви і страждання, а саме – створення товариств з надання допомоги у військовий час, які доглядали б за пораненими незалежно від їхньої національності.

22 серпня 1864 року  представники дванадцяти європейських урядів уклали Женевську конвенцію про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях. Тобто, Женевська конвенція вперше в історії людства оголосила обов’язкове надання медичної допомоги усім пораненим і хворим воїнам, незалежно від обставин військового часу. Міжнародне визнання одержав знак червоного хреста як символ недоторканості на війні усіх без вийнятку людей – друзів чи ворогів.

Відтоді понад 150 років у світі існує рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Для багатьох людей світу ця організація стала надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, хворих, немічних, такою собі соломинкою спасіння, останньою інстанцією милосердя, куди можуть завжди звернутися по допомогу.

Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 році на 13-й міжнародній конференції в Гаазі. На конференції був прийнятий статут організації, який змінювався згодом в 1952 і 1965 роках. А вперше День Червоного Хреста був відзначений в 1948 році. Офіційна назва Дня з часом змінювалося, «Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця» він носить з 1984 року.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації — Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МЧХЧП). Головне завдання – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час озброєних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих.

В даний час співробітники та волонтери Міжнародного Червоного Хреста працюють більш ніж у 180 країнах світу.

Історія Українського Червоного Хреста бере свій початок у XVIII столітті, від козацьких часів. Благодійні медичні заклади тоді називалися Запорізьким Спасом і знаходилися під Каневом, що недалеко від Києва, і також в інших місцевостях України. У них лікувалися поранені козаки. Пізніше, коли у 1867 році виникло Російське Товариство Червоного Хреста, до нього активно приєдналася українська ланка.

У 1914 році, під час Першої світової війни, в Україні було створено понад 100 шпиталів Червоного Хреста. До лав Товариства активно вступали лікарі, громадські діячі, письменники. Вони надавали допомогу голодуючим і хворим на різні епідемії. Після встановлення в Україні у 1918 році радянської влади починає діяти радянський Червоний Хрест.

Під час ІІ світової війни Червоний Хрест став ініціатором безкоштовного донорства і на сьогоднішній день цей акт милосердя дає змогу надавати допомогу людям в екстремальній ситуації.

У 1991 році Україна здобула незалежність. І разом з незалежністю у нашій державі був створений Український Червоний Хрест. Спільно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста було розпочато надання допомоги державним органам з поширення в Україні Міжнародного гуманітарного права та знань про рух Міжнародного Червоного Хреста.

З початку збройного конфлікту на Сході України волонтери з Червоного Хреста самовіддано допомагали бійцям вижити на фронті, а також біженцям і сім’ям загиблих і поранених воїнів. Чимало червонохресних добровольців-волонтерів загинули на територіях, окупованих ворогом. Вони принесли своє життя у жертву заради майбутнього України, заради наших дітей.

Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, 8 травня – це чудова можливість відзначити діяльність і досягнення мільйонів волонтерів і співробітників у всьому світі, які кожного дня доводять свою відданість гуманності – роблячи все можливе, щоб жодна людина, якій потрібна допомога, не залишилася осторонь.

 

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.