До всесвітнього дня боротьби з туберкульозом


24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Цього дня більше ста років тому, у 1882 році, німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу.

Туберкульоз сьогодні посідає одне з перших місць серед причин смерті від інфекційних хвороб. Мільйони людей продовжують хворіти на туберкульоз з року в рік, абсолютна більшість з них – жителі країн, що розвиваються.

Для зниження рівня захворюваності туберкульозом в світі Всесвітньою організацією охорони здоров’я прийнята програма, яка передбачає покінчити з цією хворобою до 2035 року. Про те поки що Україна перебуває серед світових лідерів за поширенням туберкульозу і його стійкої до ліків форми, в країні з 1995 року офіційно зареєстрована епідемія туберкульозу. Щороку в державі помирає від захворювання майже 3700 людей, кожного дня – біля 10 пацієнтів.         Туберкульоз не розрізняє ні соціального статусу, ні віку, ні статі ні національної приналежності, проте деякі групи населення мають більший ризик захворіти, а саме:

  1. Особи, які знаходяться в постійному контакті з хворим на відкриту форму туберкульозу (збудник виділяється в навколишнє середовище);
  2. ВІЛ інфіковані та хворі на СНІД;
  3. Особи, які страждають на алкоголізм, палять, вживають наркотики;
  4. Особи з послабленим імунітетом внаслідок нераціонального харчування, поганих умов життя;
  5. Діти, оскільки їх імунна система не сформована;
  6. Хворі на цукровий діабет, ендокринні захворювання, онкозахворювання.

Кіровоградська  область входить до 5 самих неблагонадійних в Україні та за рівнем захворюваності займає 2 місце після Одеської області. В 2019 році  інтенсивний показник на 100 тисяч населення по області перевищував  загальнодержавний на 38,7. Ураженість дітей туберкульозом до 17 років зросла на 35,1%.

Збудником туберкульозу є мікобактерія, що називається паличкою Коха. Взагалі, збудник туберкульозу надзвичайно стійкий в навколишньому середовищі; в проточній воді зберігається до року, стійкий до впливу спиртів, кислот, до низки антисептичних речовин. Згубно діє на мікобактерії висока температура: до 90° – через 30 хв., при 100° – через 2-3 хв.

Туберкульоз вражає в основному легені, але може уражувати нирки, суглоби, шкірні покриви, хребет та інші органи.

Джерело інфекції – хвора людина, тварина, птиці. Основне джерело – людина хвора заразною (відкритою) формою туберкульозу, при цьому, головна роль належить хворим з локалізацією процесу в легенях.

Зараження найчастіше відбувається під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму захворювання, при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокроти та слини, при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби (молоко без термічної обробки та інше).

Зараження може відбутись також коли мікобактерії потрапляють в організм з пилом, через предмети вжитку, посуд, постіль, недопалки хворого на туберкульоз.

Найбільшу безпеку становлять хворі на туберкульоз легень з постійним бактеріовиділенням. Один хворий може виділити за добу 1 млрд.  мікобактерій та інфікувати від 10 до 30 осіб за рік.

На відміну від більшості інфекційних хвороб туберкульозу властивий хронічний перебіг. Захворювання протікає роками, при цьому спостерігається хвилеподібний розвиток, тобто чергування загострення та затихання хвороби.

Клінічні прояви туберкульозу:

– стійкий кашель з виділенням мокроти;

– тривале підвищення t тіла (37,2 – 37,4);

– швидка втомлюваність;

–  втрата апетиту, безпричинне схуднення;

– надмірне потовиділення, особливо вночі;

– задишка, кровохаркання.

Спочатку хвороба протікає приховано, людина часто не звертає уваги на тривале погане самопочуття, а намагається лікуватись самостійно. Тому, коли виявляють захворювання в пізній стадії, це вимагає більшого часу лікування та зусиль.

Раніше туберкульоз називали «чахоткою», яка стала причиною смерті мільйонів людських життів. Після відкриття збудника людство ще пів століття було заложником цієї рокової хвороби. Тільки в 1923 році двоє французьких вчених Кальмет і Герен винайшли протитуберкульозну вакцину. Вперше її застосували в Парижі, в інституті Пастера. В СРСР вакцина була завезена в довоєнний період і застосовувалась тільки в великих містах. Обов’язкове масове застосування вакцини тільки з 1962 року.

В даний час щеплення проти туберкульозу проводиться одноразово, новонародженим на 3-5 день життя в пологових будинках вакциною БЦЖ.

БЦЖ – жива вакцина, в склад якої входить ослаблена туберкульозна паличка (мікобактерія) бичого типу.

Щоб уберегтись від туберкульозу необхідно:

– вести здоровий спосіб життя (не палити, не зловживати алкоголем, не приймати наркотики);

– не рідше 1 разу на 2 роки, проходити флюорографічне обстеження органів грудної клітини;

– дітям необхідно, 1 раз на рік проводити туберкулінодіагностику (Р.Манту);

– намагатись обмежувати контакти з хворими на туберкульоз.

Будемо виконувати ці умови і вбережемо себе від достатньо серйозного захворювання.

 

 

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua