• 28.03.2024

Лямбліоз: симптоми, діагностика, профілактика

Тра 23, 2017

            Лямбліоз – протозойна інвазія, з ураженням тонкої кишки, що приводить до функціональних розладів травлення, алергійних або неврологічних проявам. Лямбліоз є широко поширеною кишковою інфекцією. Згідно зі статистичними даними, в країнах, що розвиваються зараження лямбліями виявляється у 10-15% дорослих, у розвинених країнах 3-5%. Дитяча інвазійність зустрічається набагато частіше і становить від 30 до 40%, В Кіровоградській області за чотири місяці (січень – квітень) 2017 року захворіло на лямбліоз 25 осіб. По Україні за І кв. 2017 року захворіло лямбліозом 3 441 осіб проти 3 279 осіб І кв. 2016 р.

           Причини лямбліозу.Збудником інфекції є патогенні найпростіші – лямблії (Lamblia intestinalis). Це одноклітинні паразити мікроскопічних розмірів класу джгутикових, що паразитують в двох стадіях розвитку: вегетативній, або рухомій, у вигляді зрілих трофозоітов та цистної, або нерухомою, у вигляді цист, по-іншому званих спорами.Кожен паразит має присмоктувальний диск і 4 пари джгутиків. Живуть трофозоїти в основному в тонкому кишечнику, до стінки якого прикріплюються за допомогою диска. За межами організму нежиттєздатні. Розмножуються розподілом ядра: через кожні 10 або 12 годин колонія найпростіших подвоюється.

Шляхи передачі. Носіями паразитів і джерелом зараження є людина, інвазована лямбліями, морські свинки, кішки, кролики, корови, собаки, свині, ін. ссавці. З випорожненнями вони виділяють велику кількість зрілих цист, починаючи приблизно з 9-22 дня від моменту зараження. У людини цей процес відбувається хвилеподібно – від 1 до 17 днів. Переносники збудників – таргани, мухи, комарі, інші комахи. Механізм зараження: фекально-оральний з декількома шляхами проникнення спор в організм людини: водний шлях, харчовий шлях,  контактно-побутовий шлях.

        Симптоми лямбліозу. Хвороба в залежності від форми може проявлятися кількома синдромами: гастроінтестинальним, астено-невротичним, алерго-дерматологічним, інтоксикаційним або гепатоліенальним. Тривалість інкубаційного (латентного) періоду коливається від 7 до 21 дня. При гострій формі маніфестного лямбліозу переважають болі в області пупка і/або правого підребер`я, ознаки диспепсичних розладів – нудота, відрижка, здуття живота, відчуття переповнення шлунка, втрата апетиту. Діарея з частотою дефекації до 3-5 р/на добу. При хронічному лямбліозі характерна втрати ваги, загострення гастродуоденіту, ентериту, дискінезії дванадцятипалої кишки. Біліарно-панкреатична форма характеризується явищами холестазу, гіпер- і гипотонуса сфінктера жовчного міхура, запаленням жовчовивідних протоків і самого міхура. Пригнічення нервової системи: дратівливість, слабкість Алергія і дерматологічні прояви.

      Діагностика лямбліозу. Одним із методів діагностики, є Протозоологічне дослідження калу. При вивченні під мікроскопом нативних або забарвлених Люголем мазків з свіжевиділеного калу виявляються трофозоїти і цисти лямблій. Для достовірності необхідні багаторазові аналізи, проведені від 2 до 7 разів з інтервалом здачі в 1 – 3 дні. Інші: Дуоденальне зондування з мікроскопічним аналізом вмісту. Імуноферментний аналіз крові.

Протозоологічне дослідження калу та дуоденального вмісту проводить паразитологічна лабораторія ДУ «Кіровоградський ОЛЦ МОЗУ», м. Кропивницький, вул. Тобілевича, 24, 1 поверх.

           Лікуванням лямбліозу займається лікар-інфекціоніст, який призначає підготовчий етап терапії для усунення ендотоксикозу, застою жовчі, корекції імунологічного статусу та етіотропну протипаразитарну терапію.

          Профілактика лямбліозу: своєчасне виявлення як хворих, так і лямбліоносіїв, контроль якості питної води; дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму – миття рук перед їжею, ретельного миття овочів, регулярні обстеження співробітників дитячих установ, працівників харчових підприємств; охорона водойм, грунту і інших об`єктів навколишнього середовища від забруднення паразитами.

           Слід пам’ятати, що лямблії гинуть через 5-10 хвилин після впливу розчину харчового оцту, розведеного 1:1 з водою. Через деякий час вони гинуть від температури в 70 0С, а при кип`ятінні (100 0С) – негайно. Стійкі до слабкої концентрації хлору – ніяк не реагують на 5% р-н хлораміну, хоча від 30 мл/л через 3 години гине близько 65% лямблій.

       Завідувач паразитологічної лабораторії                                      О. Іваніна

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.

 

 

 

26 318 Переглядів