1 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ІМУНІТЕТУ


Рішення про встановлення Всесвітнього дня імунітету прийняте у 2002 р. за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Відзначають цей день з метою привернення суспільної уваги до проблем, що пов’язані з поширеністю різних імунних захворювань, залучення суспільства до створення умов для збереження і зміцнення імунітету. Велика робота в цьому напрямку ведеться з імунізації – створенню штучного імунітету.

За даними Асоціації клінічних імунологів, у різних країнах світу від 8 до 15% населення мають порушення імунної системи, які можуть частково виявлятися в дитинстві, молодості чи середньому віці. Перед населенням постають найактуальніші питання — як захиститися від неприємних, а подекуди й небезпечних інфекційних захворювань.

Всесвітній день імунітету – це свято було запроваджено для акцентування уваги людей на проблемах, пов’язаних зі зростанням частоти різноманітних імунних захворювань, збереження та зміцнення імунітету.

 І, напевно, не випадково він відзначається в перший день весни. Адже саме в цей час, коли людині потрібні сили й енергія, в організмі знижується обмін речовин, виснажується запас вітамінів і мінеральних речовин, зменшується опірність інфекціям. Іншими словами, слабшає імунітет.

Імунітет можна назвати охоронцем організму, котрий протистоїть величезній кількості вірусів. А часті застуди, швидка стомлюваність, загострення існуючих хронічних захворювань – це показники зниження імунітету. Це саме та межа, коли людина, втомлена від нескінченних проблем зі здоров’ям, починає замислюватися, як же підвищити імунітет.        

Імунітет (від лат. слова immunitas – звільнення) – це здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму.

Поширення ауто імунних захворювань, глобальні зміни умов життя, підвищення рівня забруднення довкілля відбилися на загальному імунному статусі людини. В той же час багато чинників, які негативно впливають на стан імунної системи, пов’язані із способом життя людини і відносно легко піддаються корекції. Кожна людина повинна знати про значення подібних дій та забезпечувати умови, необхідні для нормальної опірності організму.

В зв’язку з цим в різних країнах світу все більше уваги приділяється інформуванню населення про ризики, пов’язані з неправильним способом життя. В першу чергу необхідно виділити проблеми, пов’язані із способом життя людини: шкідливі звички, стрес, переїдання, гіподинамія неминуче приводять до порушення здоров’я, підвищуючи ризик розвитку патології.  

Вірними помічниками імунітету є:  здоровий спосіб життя, достатній сон, свіже повітря, рух, загартовування, збалансоване раціональне харчування, і, звичайно, ендорфіни, а це – позитивні емоції, сміх, приємні враження, любов до людей.  Аутоімунні патології найчастіше носять хронічний характер, розвиваються у молодому віці і надалі викликають серйозні порушення в роботі внутрішніх органів. За відсутності медичної допомоги або неадекватному лікуванні таке захворювання швидко прогресує, нерідко приводить до інвалідизації або розвитку важких ускладнень і смерті у молодому віці. 

Проявами порушень в роботі імунної системи є часті застуди, тривале підвищення температури, синдром хронічної втоми, больові відчуття в суглобах і м’язах, збільшені лімфовузли. Серед тривожних ознак також можна назвати порушення сну, часті головні болі, появу висипань на шкірі.  

Ознакою імунодефіциту є й те, що людина, активно лікуючись, не може вийти зі стану хвороби, і зрештою хвороба набуває хронічного перебігу. Окрім того, зимово-весняний період – це, як відомо, час епідемій грипу і гострих вірусних респіраторних інфекцій.

Вакцинація залишається одним з надійних заходів профілактики  інфекційних захворювань. Своєчасне введення якісних вакцин, доступність інформації про переваги вакцинації і правила обережності мають величезне значення.

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.

              Заступник директора                                     Оперчук Н І.

              Лікар епідеміолог                                            Головань А. Ю.