До Всесвітнього дня боротьби проти хронічних обструктивних захворювань легенів (17 листопада).


За визначенням узгоджувального документа GOLD (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases), хронічне обструктивне захворювання легень (далі – ХОЗЛ) — поширене захворювання, якому можна запобігти та лікувати його, що характеризується стійким, зазвичай прогресуючим, обмеженням прохідності дихальних шляхів та асоціюється із підвищеною хронічною запальною відповіддю дихальних шляхів і легень на вплив шкідливих часток і газів.

До цієї групи захворювань відносяться хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, пневмосклероз, емфізема легенів, хронічна пневмонія, бронхіальна астма та ін. 

На сьогодні ХОЗЛ є однією з найбільших проблем охорони здоров’я в усьому світі. ХОЗЛ діагностують у 8–22% людей віком ≥40 років, переважно у чоловіків-курців. Тютюнокуріння (в тому числі пасивне) — найчастіший фактор ризику розвитку захворювання, воно є причиною щонайменше 80 % захворюваності на ХОЗЛ (застосовують так званий індекс паління 10-20 пачко-рік, тобто показник, за яким визначають стаж паління – кількість сигарет, що викурює людина за день, помножений на кількість років куріння і поділений на 20). Важливу роль також відіграють забруднення повітря відходами виробництва, професійні чинники (вплив промислового пилу, хімікатів, кухонного диму та диму від згоряння палива). Частка ХОЗЛ (як однієї з провідних причин смертності) постійно збільшується внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення. Так, очікується, що до 2020 р. ця патологія з 12-го місця найпоширеніших у світі захворювань переміститься на 5-те, як причина смертності — з 6-го підніметься на 3-тє, а за соціально-економічними збитками займе 5-те місце. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ХОЗЛ забирає в 2 рази більше життів, ніж рак легені, і щорічно в усьому світі від цієї патології помирають 10 млн курців.

На думку експертів Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society), 9–30% пацієнтів із ХОЗЛ не підо­зрюють про наявність у них захворювання. Діагноз ХОЗЛ зазвичай не встановлюють до розвитку клінічно виражених стадій: лише 25% випадків діагностують своєчасно, а більшість хворих із діагностованим ХОЗЛ не отримують адекватної терапії.

Єдиного тесту для діагностики ХОЗЛ не існує; діагноз встановлюють на підставі клінічної оцінки з урахуванням даних анамнезу, фізикального обстеження та підтвердження наявності бронхообструкції за допомогою спірометрії.

До симптомів ХОЗЛ належать: хронічний кашель, який може бути періодичним або щодня, часто наявний протягом усього дня, іноді — лише вночі; хронічне виділення мокроти (вважають, що хронічне виділення мокроти в будь-якому разі може свідчити про ХОЗЛ); задишка, яка прогресує (з часом погіршується), наявна щодня. Через те, що інколи, разом із чіткими проявами хвороби         (емфізематозна грудна клітка, хрипи, ослаблене дихання, видих крізь зімкнені губи, використання допоміжних м’язів під час дихання, парадоксальний рух нижніх ребер та інше) – у деяких пацієнтів патологічні фізикальні ознаки можуть бути відсутніми, а рентгенологічне дослідження не показує патологічних змін у легенях пацієнтів з легким ступенем хронічних обструктивних захворювань, – тому діагноз має базуватися на даних спірографічних дослідження функції зовнішнього дихання, що констатує наявність порушення бронхіальної прохідності і є золотим стандартом діагностики, оцінки тяжкості й контролю перебігу ХОЗЛ.

У нас, на Кіровоградщині, захворюваність і смертність від хвороб органів дихання останніми роками (2014-2016рр) на жаль, зростає.

Так, показник захворюваності на 100 тис.населення – «хвороби органів дихання» з 26994,6 в 2014 році  зріс до 30867,5  у 2016-му (тобто, на 14%). По Україні цей показник – 30 458,7. В тому числі, захворюваність на хронічний бронхіт, також зросла  – з 144,7 випадків на 100 тис. населення у 2014р. до 160,3   у 2016-му (по Україні цей показник – 151,9).  

Смертність по всіх вікових групах населення області від хвороб органів дихання (в т.ч. хронічні бронхітів, пневмонії, астми та астматоїдного стану) – за три останні роки сягає 56 вип. на 100 тис. населення (54,2 – 2013р., 55,6 – 2014р., 56,0 – 2016р.), що більше аналогічного показника по Україні (34,5-36,5).

Впродовж тривалого періоду реєстрації нашою Установою випадків професійних захворювань (з 1997 по 2015рр., до передачі цієї функції Держпраці), серед 1818 зареєстрованих випадків хронічних професіональних хвороб, на патологію органів дихання, що тим чи іншим чином пов’язана із впливом пилу та аерозолів на організм працюючої людини, припадає 206 випадків (11%). Це – пилевий бронхіт (149 випадків), рак легені (22 випадки), пневмоконіоз (13 випадків), сілікоз та сілікотуберкульоз (6 вип.), коніотуберкульоз (4 вип.), емфізема, бронхіальна астма (7 випадків), алергічний альвеоліт, алергоз, плевріт (5 випадків).

Лікарі не можуть вилікувати ХОЗЛ, але вони можуть допомогти вчасно виявити хворобу, зменшити її симптоми і загальмувати процес пошкодження легень, значно покращити якість і тривалість життя пацієнта. Тому, разом із комплексом профілактичних заходів (відмовлення від тютюнокуріння, використання засобів індивідуального захисту органів дихання, впровадження сучасних «безпильових» технологій, герметизація обладнання на виробництві та інше), слід під час проходження періодичних медичних оглядів працюючими, вимагати від поліклінічної служби лікувально-профілактичних закладів, забезпечення застосування лікарями у повному обсязі діагностичних методів (в тому числі – спірографії, як найінформативнішого показника для оцінки ступеня важкості та прогресування ХОЗЛ).

Нагадуємо, що профілактика є дешевшою за лікування! 

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.