1. Постарайтеся взяти з собою улюблену знайому річ до кожного приміщення: іграшку і подушку – в спальню, чашку – до кухні, улюблений одяг.
2. Якщо можна, зонуйте новий простір: тут ми спимо, тут можна малювати, тут складаємо іграшки, тут робимо руханку, а тут – їмо. Навіть якщо простір дуже обмежений (хостели або табори для біженців), постарайтеся не змішувати ці зони.
3. Підпишіть кожну зону на стікерах або намалюйте схематичні зображення – за що відповідає ця зона (кухня – тарілка і ложка, спальня – ліжко). Покладіть в кожній зоні особисту річ дитини.
4. Перший час до призвичаєння проходьте з дитиною шлях від однієї зони до іншої і проговорюйте: «Я йду на кухню їсти», «Спальня, лягаю спати».
5. Постарайтеся придумати гру або заохочення до кожного приміщення, щоб підкріпити переїзд великою кількістю позитивних емоцій.
Наприклад, душ завжди починається з улюбленої пісеньки, на кухні – квест з розкладання овочів по кольорах з призом в кінці, наліпка з улюбленим героєм на вхідних дверях тощо.
* Рекомендації Анастасії Степули, експертки з особливостей комунікації з людьми, що мають нейровідмінності