Ерготерапевт – це лікар, який допомагає пацієнту відновлювати втрачені навички самообслуговування і адаптуватися до навколишнього середовища
Ерготерапевти вчать робити прості речі: застібати ґудзики, чистити зуби, брати чашку, тобто, усвідомлено виконувати рухи, які втратили для людини будь-який сенс.
Поняття «ерготерапія» або «заняттєва терапія» з'явилось на початку ХХ століття, але як окрема спеціальність сформувалась після Другої світової війни, коли з’явилась велика кількість людей працездатного віку з інвалідністю внаслідок бойових дій. Ці люди потребували не тільки фізичної, а й психологічної реабілітації, оскільки часто мали депресії, які, в свою чергу, ускладнювали життя не тільки їм, але і рідним та близьким.
В Україні ерготерапія як окрема спеціальність з'явилась у 2018 році. Наказом МОЗ у 2019 році до переліку посад професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я ввели посади ерготерапевта та асистента ерготерапевта.
В роботі ерготерапевта характерний індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Після знайомства з людиною лікар проводить оцінку порушень життєдіяльності, на основі якої він створює індивідуальну програму відновлення пацієнта. Ерготерапевти працюють у тісному контакті не лише із пацієнтом та медперсоналом, але й з родичами або опікунами хворих.
Трудотерапія – один з видів фізіотерапевтичних процедур. Основна її користь полягає у тому, що людина поступово повертається до буденного життя. Трудотерапія допомагає пацієнту відволікатись від негативних думок, позбавитись страхів і переживань, а ще не думати про душевний і фізичний біль. Людина, перебуваючи в оточенні людей зі схожими інтересами, перестає відчувати себе неповноцінною і ізольованою від суспільства.
