Волонтерська діяльність є однією із складових побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює найшляхетніші сподівання людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.
«Любити і допомагати» – девіз всіх тих, хто не може залишатися осторонь людей, які потребують підтримки та допомоги, турботи, жертовності та доброти. Саме ці почуття, які не прописані у жодних інструкціях чи законах, притаманні волонтерам.
20 квітня у світі щороку відзначають День вдячності волонтерам. Цього дня людство висловлює вдячність усім, хто знайшов у собі силу, відвагу та доброту здійснювати добрі справи, не вимагаючи нічого натомість.
Вважається, що волонтерський рух розпочався у 20-х роках минулого століття — у 1920 році біля французького міста Страсбурга волонтери з німецької та французької молоді відновлювали зруйновані під час боїв Першої Світової війни ферми. Згодом цю естафету підхопила Індія і рух поширився світом.
Хоча в Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках XX ст., офіційно він був визнаний постановою Кабміну у 2003 році.
Сьогодні у волонтерському русі бере участь більше ста мільйонів людей по всьому світу. Волонтерство – досить потужний соціально-суспільний рух.
Незважаючи на виснаження й емоційну втому, наші волонтери продовжують свою роботу, і ця діяльність поступово, але неухильно змінює країну. За останні роки волонтерський рух зміг вирішити надважкі завдання, набув величезного досвіду у доланні найрізноманітніших перепон. Завдяки йому тисячі молодих людей отримали можливості для самореалізації та усвідомлення своєї ролі в суспільному житті, стали фундаментом громадянського суспільства.
Із нагоди Дня вдячності волонтерам висловлюємо щиру подяку всім добровольцям, які допомагають ЗСУ та вимушеним переселенцям. Працюємо для перемоги! Разом ми – сила!