ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» спільно з ЮНІСЕФ в Україні надає поради
Дитячі істерики є справжнім випробуванням навіть у мирний час, не кажучи про воєнний час. Річ у тім, що вони трапляються здебільшого неочікувано. Тому часто буває, що у батьків недостатньо ресурсу, щоб на них реагувати правильно. Та все ж варто зосередитися, щоб зрозуміти дитину та докласти зусиль, щоб заспокоїти її.
Швидко реагувати в подібних ситуаціях батькам допоможуть корисні рекомендації від психологині Світлана Ройз:
Самим стабілізуватися.
Взяти в руку якусь річ, спертися на спинку стільця, чи стіну — зараз наших сил та опори може не вистачати.
Нагадати собі — істерика означає, що занадто висока напруга. Іноді дитині важливо зараз випустити пару.
Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт.
Якщо у дитини істерика, вона не чує наших умовлянь, погроз та нотацій.
Надати підтримку почуттям дитини (назвати її почуття).
Намагатися озвучити потребу дитини.
Істерика потребує берегів — нашої уваги, часто — наших рук та обіймів.
Якщо це маніпуляція — бути в контакті, почути потребу, але дати зрозуміти, що маніпуляція не пройде.
Якщо дитина маленька — допустимо перефокусувати увагу.
Тільки після того, як контакт відновлено, після того, як потреба дитини почута, усвідомлена можна розпочинати раціональний діалог.
Почати переказувати те, що було до початку істерики та супроводжувати до раціонального висновку.
У істерики є інерція — вона не може припинитися одразу ж.
Продумати напрацювати практики, що робити після істерики, коли сама істерика пройшла, щоб не було відчуття втрати близькості (обійми, мізинчики, будь-що).
Бережіть себе та діліться матеріалом з усіма, кому він може бути корисний
