• 30.04.2024

Посттравматичний стресовий розлад у військових: симптоми і прояви

Бер 10, 2022

ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» спільно з Центром громадського здоров’я України інформує

Перед обличчям війни і тривалої постійної загрози тероризму українські військові відчувають вкрай інтенсивні емоції. Неспокій, гнів та смуток, характерні для більшості людей, є здоровою і нормальною реакцією на бойові події. Але деякі військові можуть мати значно глибші реакції на бойові дії.

Тривалість перебування в зоні бойових дій створює більший ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР), на розвиток якого впливає:

застосування військовослужбовцем зброї з летальними наслідками навіть для ворога;

якщо військовослужбовець був свідком загибелі побратимів та мирного населення.

У багатьох військовослужбовців після першого перебування в зоні бойових дій можуть спостерігатися такі симптоми бойової травми:

депресії та депресивні реакції;

тривоги або гострі реакції на бойовий стрес і травму;

генералізований тривожний розлад.

Ризик їх появи стосується більш молодих військовослужбовців, віком 18-24 роки, у яких виявлено симптоми депресії або у яких були проблеми з алкоголем.

Перелічені вище симптоми потребують допомоги фахівців – психологів, психіатрів, психотерапевтів, оскільки можуть спричинити розвиток посттравматичного стресового розладу – ПТСР.

Деякі важливі типові симптоми розвитку ПТСР:

надмірний контроль: компульсивне перевіряння дверей, вікон, транспортних засобів, з метою переконатися, що вони в безпеці. Цей симптом може бути пов'язаний з більшим ризиком розвитку ПТСР;

надмірні та домінуючі переживання військовослужбовців за своїх близьких – батьків або дітей, подружжя.

Симптоми ПТСР розвиваються приблизно у 12-20% військовослужбовців, які перенесли бойову травму, але не звернулися за психологічною допомогою через побоювання зневаги за прояви слабкості, боягузтва, загрозу військовій кар’єрі. Насправді, вкрай важливо визнати проблему та отримати кваліфіковану допомогу і в жодному разі не дорікати собі за це.

Кожна людина має право на емоційні переживання, тому звернення за психологічною допомогою - це найкраще рішення і для постраждалого, і для його близьких