Менінгококова інфекція – гостре інфекційне захворювання з групи інфекцій дихальних шляхів, яке характеризується різноманітністю клінічних проявів, поширеним носійством збудника, інколи важким ураженням мозкових оболонок та сепсисом, яке притаманне тільки людині.
Збудник цієї небезпечної хвороби – менінгокок. В зовнішньому середовищі він нестійкий, швидко гине: при температурі 550 С – на протязі 5 хвилин, під впливом дезінфікуючих розчинів через 1-2 хвилини.
Джерелом інфекції є хвора людина та здорові бактеріоносії. На одного хворого в середньому доводиться близько 2 тисяч носіїв. Тривалість носійства 2 – 4 тижні. Воно формується, як правило, у дорослих. Число їх з осені до весни зростає в 4 – 6 разів. Захворюваність на менінгококову інфекцію максимально підвищується у холодну пору року, найбільші рівні у лютому – квітні, незалежно від географічного розташування та кліматичних умов. Частіше хворіють діти до 14 років
Місце розмноження менінгокока – носоглотка, звідки збудник і виділяється у повітря. Менінгокок проникає в організм людини через слизову оболонку дихальних шляхів. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів.
Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний: при розмові, кашлі, чханні на невелику відстань. Зараження відбувається при тісному і тривалому спілкуванні, так як збудник в аерозолі зберігається до 30 хвилин.
Зараженню спричиняє скупченість, тісний контакт між людьми в закритих приміщеннях, що не провітрюються. Крім того, менінгококовою інфекцією хворіють люди зі зниженим імунітетом та особи з хронічними недугами верхніх дихальних шляхів (хронічні тонзиліти, гайморити, синусити). Хворі стають небезпечними для оточуючих з перших днів недуги, тому захворілих різними формами менінгококової інфекції госпіталізують в інфекційні стаціонари. Тривалість заразного періоду при різних формах менінгококової інфекції коливається від 2 до 4 тижнів. Контактні особи підлягають бактеріологічному обстеженню.
Основні клінічні прояви хвороби: початок гострий, хворі скаржаться на біль голови, закладання носа, нежить. Задня стінка носоглотки червона, набрякла, лімфоїдні залози збільшені. Температура тіла підвищується до 380 С і більше. Найнебезпечніша форма захворювання – менінгококовий сепсис. Захворювання починається раптово, з підвищення температури тіла до 38 – 40 0 С, запалення носоглотки та сильного головного болю і м’язів спини та кінцівок, спрага, блідність. Основна ознака блискавичної форми хвороби – це поява на шкірі через декілька годин від початку захворювання висипу у вигляді крововиливів зірчастої форми різної величини. Висипань багато, переважно на сідницях , стегнах, гомілках, тулубі. Забарвлення елементів висипу різноманітне, що зв’язано з підсипанням. Характерні також крововиливи в склеру, кон’юктиву, слизову оболонку зіву. Відмічається виражена інтоксикація, серцебиття, зниження артеріального тиску. Можуть з’являтися корчі, розлади свідомості, вогнищеві ураження нервової системи. Причиною смерті найчастіше є гостре набухання і набряк головного мозку.
Щорічно навесні з метою вивчення циркуляції збудника менінгококової інфекції в навколишньому середовищі проводяться бактеріологічні обстеження осіб групи ризику.
Батьки повинні пам’ятати, що дітей потрібно максимально захищати від спілкування з великою кількістю людей. Легке нездужання, нежить, кашель у дорослих повинні стати сигналом для надягання масок в приміщеннях, де знаходяться маленькі діти. Необхідно систематично проводити провітрювання приміщень та вологе прибирання 2 рази на день в організованих колективах .
Завжди потрібно пам’ятати, що при найменших симптомах захворюваннях треба звертатись за медичною допомогою. Тільки своєчасно почате лікування може врятувати здоров’я і життя хворому.
Заступник директора Н.І.Оперчук
Завідувач відділенням організації
епідеміологічних досліджень М.П.Молодченко
Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.labcentr.kr.ua.
1 259 Переглядів