Всесвітній тиждень знань про мозок


Щороку в першій половині березня на планеті проводиться Всесвітній тиждень мозку, покликаний поширювати корисні знання про будову та функціонування нашого мозку. У 2020 році він триватиме з 12 по 18 березня.

 Головний мозок людини є унікальною за складністю живою структурою. Він складається з понад 100 млрд нервових клітин, а ця величина є порівнянною з кількістю зір у нашій галактиці. Кількість зв’язків між нейронами – синапсів – оцінюється у 100 трлн (або 100 000 млрд). Мозок контролює функціонування нашого тіла, формує нашу поведінку, когнітивні (від лат. cognitio — пізнання, пізнавання, ознайомлення) й емоційно-вольові процеси, робить нас унікальними та неповторними, тому розуміти основні механізми його функціонування надзвичайно важливо.

Впродовж Тижня мозку щорічно гігієністи проводять акції з метою більш предметного ознайомлення суспільства з новими дослідженнями у галузі нейронаук та підвищення обізнаності населення стосовно впливу різноманітних факторів на працездатність,  функціювання мозку. Але, якщо вплив від сучасних гаджетів та комп’ютерів ще вивчений недостатньо, а від різних шкідливих хімічних факторів (алкоголю, наркотиків, токсикантів), навпаки, досить добре, є питання, на які привертаємо увагу зараз.

Ми постійно робимо певні речі, що впливають на роботу нашого мозку. На деяких ми зупинимось.

 Недосипання. Це стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, за останні 100 років людина стала спати в середньому на 20% менше. Сильне недосипання загрожує тим, що у фактичному стані неспання різні ділянки мозку переходять у фазу повільного сну. У цей час людина «зависає» в одній точці, стає розосередженою, погіршується дрібна моторика. Регулярне недосипання спричиняє відмирання клітин мозку.

 Відсутність сніданку. Пропуск ранкового прийому їжі негативно впливає на працездатність і тонус людини протягом дня. Це здається цілком очевидним, але справа тут не стільки в споживанні необхідної організму енергії, скільки в тому, що відсутність сніданку знижує рівень цукру в крові. А це, в свою чергу, знижує і ускладнює надходження в мозок поживних речовин.

 Надлишок цукру у раціоні. Попередній пункт пояснює, чому для продуктивної роботи мозку рекомендують їсти солодке, особливо гіркий шоколад. Однак надмірна кількість цукру викликає проблеми із засвоєнням клітинами тканин організму білка і поживних речовин. Результат той же, що і при низькому рівні цукру в крові: поживні речовини в мозок просто не надходять.

Стрес. Сильне психоемоційне напруження веде до розриву зв’язків між нейронами і ускладнює розуміння причинно-наслідкових зв’язків і послідовності подій. З цим пов’язана сильна нервова збудженість і відчуття, що «все валиться з рук». Накопичений стрес погіршує пам’ять і знижує інтелектуальний потенціал.

Тютюнокуріння. Говорячи про негативний вплив куріння на організм, першим в голову приходить зображення чорних легень і зіпсованих зубів. При цьому досить мало говориться про те, як сигарети впливають на головний мозок : нікотин звужує його судини. Крім проблем, пов’язаних з нестачею поживних речовин у мозку, це багаторазово збільшує ризик хвороб (наприклад, Альцгеймера).

Наркотики. Хімічні сполуки у складі наркотичних речовин впливають на мозкові клітини, які відповідають за отримання і обробку інформації. Існує, як мінімум, два шляхи такого впливу: 1) імітація природніх механізмів передачі повідомлень від однієї мозкової клітини до іншої; 2) надмірне збудження, надмірна «винагорода» для мозку. Деякі наркотики, наприклад, героїн або марихуана, мають хімічну структуру, подібну до так званих нейромедіаторів, що продукуються головним мозком. Саме через цю подібність наркотики просто «дурять» мозкові рецептори і активують нервові клітини для відправки хибних повідомлень одна одній. Інші речовини, на зразок кокаїна або метамфетаміна, примушують нервові клітини виробляти завелику кількість нейромедіаторів або сповільнюють процес їх утилізації, що негативно впливає на нормальне гасіння міжнейронних сигналів. Це порушує узвичаєні нормальні зв’язки між нервовими клітинами. Майже всі наркотичні речовини, прямо або опосередковано, сприяють надмірному викиду в мозок нейромедіатора допаміна, який у здорової людини функціонує у тих частинах мозку, що контролюють рухи, емоції, мотивацію та відчуття задоволення. У нормальному стані ця система відповідає за поведінку людини, пов’язану із життєво необхідними процесами (їжа, бажання любові й уваги тощо). Її надмірна стимуляція викликає відчуття ейфорії, що виникає під час вживання наркотиків. Така реакція породжує модель поведінки, що примушує людину знову і знову повертатися по згубної звички. Коли людина продовжує приймати наркотики і робить це тривалий час, мозок починає блокувати нормальне вироблення допаміна або гальмує дію допамінових рецепторів. Таким чином, залежна особа має лише два шляхи вирішення проблеми – або відмовитися від стимуляторів і повернути фізіологічні процеси у нормальне русло, або збільшувати дозу, щоб організм отримав необхідну йому порцію допаміна. Тривале зловживання призводить до того, що й інші хімічні процеси у мозку зазнають змін. Чисельні лабораторні експерименти доводять: під згубний вплив потрапляють ті ділянки мозку, які відповідають за прийняття рішень, формулювання суджень, навчання, запам’ятовування, контроль за поведінкою. Однак залежна людина все ж не повністю підпадає під дію звички. Саме цим пояснюються випадки цілковитої відмови від вживання наркотичних речовин. Однак, як правило, це боротьба, що триватиме все життя.

Алкоголь. Це підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров’я. Алкогольне сп’яніння грубо порушує нормальну функцію головного мозку внаслідок отруєння (інтоксикації) в результаті інтенсивної концентрації спиртних сполук у центральній нервовій системі, клітинах головного мозку. Алкоголь впливає на головний мозок як наркотик, призводить до деградації, розладу ядра особистості. Навіть одноразова мала доза алкоголю паралізує найвищий і найдосконаліший процес кори головного мозку – процес активного гальмування. Небезпека цієї інтоксикації проявляється у звиканні, потягу до алкоголю. Якщо отруєння алкоголем є систематичним, то це призводить до низки незворотних змін у центральній нервовій системі та до стану хронічного алкоголізму. Клінічно це виявляється психічними змінами: виникає ейфорія, яка трансформується у пригніченість та дратівливість, знижуються вищі емоційні реакції та посилюються примітивні. Згодом спостерігаються значні інтелектуальні розлади: мислення стає рутинним, знижується критика, продовжується деградація особистості. Алкогольна інтоксикація призводить до цілої групи важких психічних захворювань, таких як хронічний алкоголізм, алкогольний галюциноз, алкогольний параноїд, алкогольна енцефалопатія.

Сонце. Відсутність достатньої кількості сонячного світла безпосередньо впливає на пізнавальні здібності людини. По-перше, ультрафіолет, одержуваний із сонячним світлом, регулює кровообіг, тобто приплив кисню і поживних речовин. По-друге, сонячне світло сприяє виробленню серотоніну – гормону, що впливає на позитивний настрій людини.

Вода. Недостатня кількість води викликає зменшення об’єму мозку, що значно знижує його працездатність і призводить до майже нульової здатності запам’ятовувати інформацію.

Надлишок інформації, багатозадачність. Рік за роком кількість інформації, яку засвоює людина, збільшується в геометричній прогресії. Здавалося б, це тренування мозку і підтримка його тонусу. Насправді, це надлишок, на який мозок відповідає однозначно: опором. Виражається він тим, що в якийсь момент інформація перестає засвоюватися аж до провалів в пам’яті. Також, інша аномалія інформаційного світу: людина одночасно сприймає декілька потоків інформації. Як наслідок, жоден з них не засвоюється належним чином, а свідомість звикає до подібного режиму роботи. Інформація сприймається поверхово, а зосередитися і займатися чимось одним без частої зміни діяльності стає все важче.

Науковці стверджують, з кожним роком на ці недуги страждає дедалі більше населення.

Головною метою Тижня мозку, є навчити людей змусити свій мозок працювати до глибокої старості.